Мета:    Освітня: ознайомити учнів  з цікавими фактами з історії України, народними промислами,  фольклором, природою, інформацією про «7 чудес України».

Практична: сприяти глибшому вивченню історії свого народу, його традицій, звичаїв; формувати  уявлення про країну, переконаність у нетлінності духовних скарбів народу; залучати дітей  до реальної співпраці.

Розвиваюча: розвивати вміння висловлювати власні думки; акторську майстерність учнів.

Виховна: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості і людської гідності українця,  любові до рідного краю, повагу до батьків, природи.

Тип уроку: урок-подорож з елементами проектної технології. Робота у групах.

Форма проведення:   заочна мандрівка « Живи в моїм  серці, Україно, благослови добром мене! »

Обладнання:  вислови про Україну,  виставка  малюнків « Мальовнича Україна», квітка – семиквітка, епіграф, паперові квіти для українського віночка 

 Клас розсадити на 5  груп : історики,  фольклористи, мовознавці, етнографи, природолюби ( формування груп відбувається заздалегідь з урахуванням інтересів дітей).

                                                           Хід уроку:

І. Організація класу.

          1.Привітання

          Учитель:  

Нас до класу дзвоник кличе,починається урок.

Тож сідаймо всі зручніше –й робимо в казку перший крок.

Адже сьогодні у нас незвичайний урок,

До світу фантазії  ми робимо крок.

І з Творчістю ми  зустрічались не раз

І знову Вона завітає до нас.

Це час міркувань, наполегливий час –

Цікаві завдання чекають на вас!

 2.Вступне слово вчителя.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб виконати на уроці завдання, будьте старанними і слухняними.

   А девіз наш такий:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

А тепер разом всі ми на дошку поглядаємо,

Пелюстку відриваємо,  гуртом всі починаємо!  ( далі використовувати прийом « Квітка-семиквітка» на зворотній стороні кожної пелюстки написано завдання)                  

II. Повідомлення теми і мети уроку. 

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

1-ша  пелюстка:  Зі мною будете грати, тему уроку визначати.

         Учитель:   Скажіть, любі діти, яка тема нашого уроку?  ( Діти допомагають визначити тему уроку)

Учитель:  

         Сьогодні, люба дітвора, у нас цікава буде гра.

        Уявіть, що всі разом ми  хочемо помандрувати. 

        Вирушаємо ми нині в подорож по Україні!

        Яка  й назву має « Живи в моїм  серці, Україно, благослови добром мене!

Епіграфом  нашого уроку  стануть слова відомого українського поета В.Сосюри

                      Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,
                       красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.

 3. Визначення мети і завдань уроку ( вправа « Мікрофон»)

Учитель: - Любі діти, тема нашого першого уроку пов’язана з нашою країною.

                   Тому, я хочу знати, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

        ( учні висловлюють свої думки у мікрофон, який передають один одному по черзі )

Учитель:  Гаразд, враховуючи ваші очікування, на сьогоднішньому уроці ми спробуємо

                   разом дослідити нашу  Батьківщину з різних сторін, а щоб наші дослідження були корисними для інших, ми їх зберемо в окрему книгу  під назвою « Моя прекрасна Україна».

 IIІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів ( вправа « Асоціативний кущ»)

Учитель:  Діти, скажіть, будь ласка,  а з чим у вас асоціюється назва «Україна»( відповіді учнів)

ІV. Основна частина.

Учитель:

Кожний з вас  готував власне завдання тому й  буде  відповідати за окрему сторінку у нашій книзі.

 Тож не будемо гаяти часу, другу пелюстку відриваємо книгу розпочинаємо

2-га  пелюстка: Дружно й швидко все вивчай     Історію  роду пам’ятай!

Учитель:  Отже,  перше слово надаємо  нашим історикам. Вони допоможуть нам

                    усвідомити, хто ми є і де наші корені.                                        

1 – й  історик:   Нам, історикам, випала велика честь розпочати  нашу книгу  і перша сторінка буде називатися   «Моя історія жива»

2 – й  історик:     Хто ми? Хто ж ми, українці? Звідки ми взялися?

                             "Звідки й всі, - один промовив, - тепер розберися".

3 – й  історик:

Історія України правічна. Вона сягає у кілька тисячолітню глибину. Перша держава на території України з’явилася 7 тисяч років назад. Українські землі були заселені  мирними хліборобами закоханими у свою землю, але мужніми і непереможними. І у нас є підстави думати, що трипільська цивілізація, яка виникла на території України, була найдавнішою з усіх відомих.

4 – й  історик:

   Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

   Витоптала орда кіньми маленькії діти.

   Котрі молодії – у полон забрато;

   Як зайняли, то й погнали до пана, до хана.

5 – й історик:

Нестерпно стало жити українському людові в неволі, і почав він утікати. Втікачі називали себе козаками. Вони заснували Запорізьку Січ.  Сміливі і волелюбні  козаки стали гордістю України. Вони стали захисниками і оборонцями всього народу. А щоб не розгубити навичок захисника, придумали бойовий танець – гопак. Про це розповість наш телевізійний сюжет.

Учитель: Дякую вам мої  юні знавці історії, а  ми продовжуємо нашу подорож і відриваємо наступну пелюстку нашої квітки. Хочете дізнатися, що вона нам пропонує?

  3-я  пелюстка: 

  Все, що вивчив, пам’ятай,

  Походження слів не забувай!

Квітка нагадує нам, що на уроці присутні знавці мови, які допоможуть нам роз’яснити деякі значення  почутих нами слів.

1-й мовознавець: Ми дуже уважно слухали наших істориків і у нас вже є доповнення до їхнього матеріалу, а тому ми  розпочинаємо другу сторінку нашої книги, яка називається «Там, де звучить рідна мова, живе український народ». Ми дослідили історію походження деяких слів, а саме:

2-й мовознавець: слово «Україна» – утворилося від словосполучення « у своєму краю»,

Слово «українець» – це той, хто живе у своєму краю.

3- й мовознавець: слово «козак» має кілька версій про походження. Нам сподобалася  така: козак походить від слова «косак». Кілька тисяч років тому так називались воїни, які носили на голові косу. Коса – це символ приналежності до касти воєначальників. Право носити косу давалось тільки найкращим воїнам.

4- й мовознавець: а чи знаєте ви від якого слова походить слово « гопак»? Пропонуємо вашій увазі цей відео сюжет

     Учитель: Дякую вам мої  мовознавці за гарні роз’яснення, тепер нам все зрозуміло і ми можемо перегорнути  нашу книгу на наступну сторінку, але пам’ятайте, що ваша сторінка ще недописана, адже у нас будуть зустрічатися дуже цікаві слова.

        4-а  пелюстка: 

Проїхавши всі моря і континенти,
Нехай етнограф в книгу занесе,
Цікаву інформацію про нашу гарну націю.

Учитель:  А я передаю слово нашим етнографам. Доречі, мабуть, потрібно знову звернутися до мовознавців, щоб вони пояснили значення цього слова.

5 – мовознавець: етнограф - це людина, яка вивчає і описує культуру і побут певного народу, наприклад, українського.

Учитель:  отже, передаємо слово етнографам.

1 –етнограф:  

ми починаємо писати наступну сторінку нашої книги, яка називається « А нашого квіту та й по всьому світу" Кожен народ  має свої звичаї, що складалися протягом тисячоліть. Народні звичаї охоплюють усі ділянки родинного й суспільного життя.

2 – й етнограф: З давніх – давен  збиралися люди на ярмарки, переважно восени, коли вже зібрано врожай. І чого тут тільки немає. Одні везуть, щоб продати, інші йдуть, щоб купити. І обов’язково на ярмарку лунають україські пісні, проводяться  ігри, танці.

3 – й етнограф:

Для того, щоб найкраще ознайомитися з традиціями нашого народу,ми пропонуємо вам відвідати найвідоміший  ярмарок в Україні – Сорочинський.

4 –й етнограф: ми оформили кілька сторінок нашої книги. Пропонуємо ознайомитися з ними у вільний час.

Учитель:  Дякую вам за цікавий матеріал. А я зриваю наступну пелюстку.

 5-а  пелюстка:  Зі мною ви заграйте,

                            Слова знаходьте, збирайте, співайте

Учитель: Діти, як ви побачили з відео сюжету, що на ярмарці не лише продають та купують, там ще й співають і танцюють.  На одному із ярмарку побували і наші збирачі фольклору. А що таке фольклор?Давайте запитаємо про це у мовознавців

1 – й мовознавець: «Фольклор»  –  художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу. Це перекази, пісні, казки, епос, музика, театр, танець.

Учитель: Дякую за роз’яснення.

1-й збирач фольклору:  На сторінках нашої книги є народні ігри, забавки, усмішки, приказки і прислів’я. Та ми хотіли б зупинитися на пісні. А чому?  Ви дізнаєтеся з легенди про пісню.

2- й збирач фольклору:

  Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...

 3- й збирач фольклору:

 Всіх обдарувавши, підвівся Господь зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчину, одягнену у вишиванку, на голові у неї багрянів вінок з калини і квітів.

• Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
• Я – Україна, я плачу, бо стогне моя земля від неволі горя і пролитої крові.
• Чого ж ти не підійшла до мене? Я роздав уже всі таланти і не знаю, як зарадити твоєму горю

4- й збирач фольклору:

Дівчина хотіла вже йти, та Господь, підвівши правицю, зупинив її:

• Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

   Узяла дівчина дарунок, міцно притиснула до серця і понесла пісню в народ. Тому такий він співочий. А українська пісня є найкрасивішою і найчуттєвішою.  Це наш талант. Ми пропонуємо вам послухати декілька куплетів українських пісень

Учитель: Дякую вам за цікаву легенду та пісні. У нас залишилося ще дві пелюстки. Цікаво, що нам підготувала шоста пелюсточка?

6-а  пелюстка: 

                       Квіти ніжно ви любіть

                    І в віночок їх вплетіть.

Учитель: діти, ви щойно прослухали  декілька пісень і, мабуть, помітили, що у багатьох піснях згадується якась рослина. А як ви думаєте, чому?  (діти відповідають).

Учитель: Так, діти. Наш народ понад усе любить свою землю, свою природу, кожну травинку, кожну тваринку. Українці завжди шанобливо ставилися до природи. І природа їм віддячувала й оберігала. І про це  нам розкажуть наші природолюби

1 –й  природолюб:

Так, звичайно, природа України багата і прекрасна. І ми, українці, її вивчаємо і примножуємо. Ми з гордістю перегортаємо на наступну сторінку  нашої книги під назвою «Наш чарівний, дивний світ !»  

2 –й  природолюб:

 Існує багато рослин, які українці використовують як  обереги і вплітають їх у віночки.

Хай кожна дівчинка в Україні знає, що вінок — це давня українська традиція, яка прийшла з глибини віків. Віночок завжди був окрасою голівок дівчат, і кожна виплітала його так майстерно, щоб він був їй до лиця і підкреслював вроду.

3 –й  природолюб:

Нехай наша мандрівка  нагадає кожному з нас чарівну пору цвітіння українських полів, прохолодний ставок, над яким схилилися старезні верби, красуються біля самої водички кущики калини, а над шляхом височіють темно зелені тополі, на яких змостили гнізда лелеки, улюблені птахи нашого народу.

4 –й  природолюб:

 Майже в усіх народів є улюблені рослини - символи. Правду каже прислів'я: « Без верби та калини - нема України»

1 –й  природолюб:  А зараз я пропоную дівчатам сплести віночок, адже вінок є невід’ємною частиною українського національного костюма. ( у кожної дівчинки по одному виду квітки з паперу, можна використати живі польові квіти)

1 дівчинка – Я хочу вплести до віночка деревій. Він є символом нескореності.  Хоч би де проросла ця  рослина, вона завжди цвіте.А ще я вплету до віночка ромашку. Вона дає людям не тільки здоров’я,  а й доброту і ніжність.  І незабудку – символ хорошої пам’яті

2 дівчинка – Поряд  з ромашкою вплету гроно калини – символ краси та дівочої  вроди.А ще я вплету до віночка барвінок. Ця дивна квітка не боїться морозу.  Люди шанують барвінок. Вважають його символом життя.

3дівчинка – Я вплету до віночка любисток. Він символізує відданість.А також я вплету чорнобривця. У віночку це символ вроди.

4 дівчинка – Я вплету безсмертник, бо він дарує здоров’я. У віночку – це символ   довголіття.А ще  вплету до віночка ружу. Це символ віри, надії, любові.

5 дівчинка – А я вплету мак. Він дає дитині сон. А ще мак вплітають у вінок ті, у   кого хтось із рідних загинув на війні.Вплету до віночка волошку. Вона - символ кохання.

А я вплету незабудку – символ хорошої пам’яті.А ще  вплету цвіт вишні – символ материнської любові.

Учитель:  ось який гарний вийшов у дівчаток  український віночок-оберіг.  У мене для вас також є сюрприз, я сплела вінок з живих квітів. Давайте надінемо його по черзі і загадаємо бажання.   

Учитель:  у нас залишилася остання пелюстка, зірвемо її.

7-а  пелюстка:  Гарно всі ми мандрували,

                             Фільм новий приготували

Учитель:  нам залишилося перегорнути останню сторінку нашої книги. ЇЇ підготував наш юний дослідник. Він заочно побував у найцікавіших місцях нашої Батьківщини  і зібрав інформацію про 7 найвидатніших куточків України, які поправу називаються «7 чудес України».

III. Підсумки. Рефлексія.

Урок підходить до кінця і пелюсток уже нема!

Квітка-семіцвітка, прощавай, лети,

З радістю ми грались, щиро, від душі.

Пелюстки чарівні ти подарувала,

Грою зацікавила, про знання подбала!

 Учитель:  Ось ми і перегорнули останню сторінку книги «Моя країна – Україна», авторами якої були кожен з вас. Мені ця книга дуже сподобалася, але залишається одне питання: для чого ми її створили? Невже не краще було придбати вже готову? (відповіді дітей).

Учитель: Діти,  серед нас  є присутній журналіст. Він хоче  написати статтю в шкільну газету про нашу роботу. І хоче взяти у вас інтерв’ю.( вправа «Мікрофон»)

Закінчіть  одну з фраз :

• Мені було цікаво дізнатися про....
• Найбільшим відкриттям для мене було...

Учитель: Діти, дякую вам за урок. Хай щастить вам